Прописка в Україні: реєстрація, документи та штрафи

У кожній країні громадяни та іноземці зобов’язані мати адресну реєстрацію. В Україні це називається пропискою.

Раніше питаннями реєстрації громадян займалися паспортні столи (або якщо офіційно – Державна міграційна служба). З 4 квітня 2016 року – процедури з реєстрації виконують Центри з надання адміністративних послуг (а в селах – сільради).

Чи обов’язкова прописка в Україні, і які штрафи передбачені за її відсутність?

Так, обов’язкова.

Згідно зі статтею 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”, усі громадяни України та іноземці, які постійно перебувають в Україні, обов’язково повинні мати прописку.

Ба більше – за відсутність прописки передбачено покарання. За ст. 197 КУпАП (Кодексу України про адміністративні правопорушення) за проживання без реєстрації можна отримати адміністративне попередження. Якщо протягом 12 місяців людина не отримала прописку – на неї накладається штраф: 1-3 мінімальних доходи. Стільки ж доведеться заплатити батькам, які ніде не прописали новонароджену дитину (тільки вже без попереджень, штраф накладається одразу).

Також штраф передбачається і за відсутність реєстрації за місцем проживання. На практиці таке якщо й трапляється, то скоріше як виняток – у нашій країні виконавчі органи дуже м’яко ставляться до такого порушення. Тому відсутність реєстрації за місцем прописки зазвичай загрожує тільки тим, що вам відмовлять у прийомі в поліклініці, або не приймуть дитину в дитсадок.

Чим відрізняється прописка від реєстрації, і чи є взагалі відмінності?

Прописка – слово, що залишається з нами ще з радянських часів. Його запровадили ще 1932 року, як позначення для наявної тоді системи паспортного контролю.

Реформування її почалося тільки 2003 року, а 2016-го – зникло з офіційних документів слово “прописка”, а замість нього стали використовувати слово “реєстрація”. Але з неофіційного вжитку слово “прописка” досі не зникло – у розмовній мові ним користуються.

На практиці жодних відмінностей між цими поняттями немає, хіба що реєстрацію тепер роблять у більшій кількості інстанцій, і вона проходить швидше і простіше.

Чи дає прописка право на частку власності?

Ні, не дає: ви маєте право тільки проживати за місцем прописки.

Але якщо квартира не приватизована, то при приватизації рівні частки отримають усі, хто був у ній прописаний.

Чим відрізняється прописка від реєстрації місця проживання?

Окремо варто виділити таке поняття, як “реєстрація місця проживання”. Це адреса, за якою людина реально проживає. Ця інформація не вноситься до паспорта, але теж є важливою для громадянина. Причому місце прописки і місце адресної реєстрації – можуть відрізнятися.

Саме за адресною реєстрацією здійснюються:

видача документів;
виплата пенсій, соцдопомог;
видача податкових декларацій;
голосування на виборах;
отримання медичних послуг;
реєстрація ФОП;
надання місць для дітей у дитсадку, школі.

Адресну реєстрацію громадян проводять виконавчі органи місцевої влади та ЦНАПи (Центри надання адміністративних послуг). За законом громадянин має реєструватися за місцем проживання, якщо він перебуває там не менше 6 місяців на рік.

Чи обов’язково жити за місцем прописки?

Ні. Місце прописки – повідомна інформація для державних органів.

Громадянин обов’язково повинен мати прописку (причому мати її можна тільки в 1 місці – ви не можете прописатися одразу в 2 або більше квартирах), але жити він може де завгодно. Хоч в іншому місті, хоч в іншій країні, зокрема й постійно.

Які документи потрібні для прописки в Україні, і для реєстрації місця проживання?

Які документи потрібні для прописки дорослої людини в Україні (у квартирі чи приватному будинку – не важливо):

Заява.
Квитанція про оплату адміністративного збору. Розмір збору становить 0.0085 від розміру мінімальної зарплати по країні. У квітні 2019 її розмір становить 4173 грн, а отже, заплатити доведеться трохи більше 35 грн.
Військовий квиток.
Заява про виписку (якщо людина виписується з одного місця і прописується в інше).
Документ, до якого внесуть дані про прописку (паспорт, посвідчення ВНП, ПМП тощо).
Документ, що підтверджує право на проживання в нерухомості, в якій прописується громадянин (це може бути навіть орендоване житло, якщо власник дасть згоду, буде присутній під час подачі заяви, і надасть документи на квартиру і свій паспорт).

Якщо потрібно прописати дитину, якій не виповнилося 14 років – реєстрація можлива тільки за місцем реєстрації матері або батька. Важливий нюанс: згода власника (якщо це не мати чи батько) – для цього не обов’язкова.

Якщо мати і батько зареєстровані в різних місцях, дитина отримує прописку за будь-якою з цих 2 адрес за письмовою згодою другого з подружжя (тобто якщо дитину прописують у батька – мати має письмово це дозволити).

Новонароджених дітей мають зареєструвати протягом 3 місяців після народження. Процедура проходить простіше, ніж описано вище. З документів знадобиться:

заява батьків;
свідоцтво про народження (копія та оригінал);
паспорт батька, за адресою якого пропишуть новонародженого.

Для реєстрації дитини, якій не виповнилося 14 – обов’язкова присутність і матері, і батька (або нотаріально завірений дозвіл, якщо один із подружжя не зможе з’явитися особисто).

Порядок реєстрації за місцем проживання в Україні

Щоб зареєструватися за новим місцем проживання, вам знадобляться:

Документ, що підтверджує право власності. Зазвичай це договір оренди, оскільки при переїзді в інше місто у свою квартиру люди змінюють прописку в паспорті.
Заява.
Квитанція про сплату збору (близько 35 грн).

Важливий нюанс: деякі реєстратори вимагають нотаріально завіряти договір оренди.

З документами вам потрібно звернутися до Центру надання адміністративних послуг у своєму місті.

Як варіант, якщо договору оренди немає – ви можете оформити тимчасову реєстрацію за гроші. Таку послугу надають деякі власники квартир – реєструють на своїй житлоплощі до кількох десятків людей, беручи оплату за кожен місяць.